Методична скарбничка

З досвіду роботи

1 . Система уроків з природознавства, 3 клас. "Живі організми та середовище їхнього існування. Рослини"

2. Літературне читання, 3 клас. Пригода з друзями дослідниками. Олег Буцень. Відомості про письменника. О.Буцень "Наше відкриття" .
3. Математика, 3 клас. Множення на 1 і 0. Розв'язування задач на дві і три дії.

Система уроків з природознавства у 3 класі з теми

"Живі організми та середовище їхнього існування"

Клас  3

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ТЕМА. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. РОСЛИНИ – ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

Мета:    формувати уявлення про значення рослин у природі та цінність

                 рослин для людей, про різноманітність  рослин; формувати вміння    

                 розрізняти  рослини одного виду і кількох видів; удосконалювати         

                 вміння спостерігати, порівнювати і робити висновки , розвивати уяву,

                 прагнення більше знати про навколишній світ; сприяти вихованню

                 почуття захопленого сприйняті навколишнього світу, милування

                 красою і прагнення захистити та примножити об'єкти живої

                 природи.

Обладнання. 1. У кожного учня: підручники «Природознавство»  для 3 класу І.Грущинської, робочі зошити, ручки, кольорові олівці, щоденник спостереження.

2. Мультимедійний проектор, ілюстрації малюнків: дерево, кущ, квітка.

3. Картки з тестами, кросвордами.

Оформлення дошки:

1. Тема уроку.

2. Повинні  знати:

   - рослини – живі організми;

   - спосіб живлення рослин;

   - про надзвичайну цінність рослин для людини;

   - різноманітність рослин.

   Повинні вміти:

   - розрізняти  групи, види рослин;

   - порівнювати будь-яку рослину з іншою;

   - слухати, думати, мріяти і говорити зв’язною літературною мовою;

   - берегти і примножувати природні багатства рідного краю.

3.  Віршик для фізкультхвилинки;  кросворд «Рослини».

Тип  уроку.   Засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Наш дивний світ  такий , як казка:

Он в небі хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка,

Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум’ям палає,

І ясне сонечко блищить.

Чарівна пташечка  співає,

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

   І хоча за вікном зима, слухаючи цього вірша, ми перенесемося у мріях туди, де є зелені рослини, тепле сонечко, співають пташки.

II. Актуалізація і корекція опорних знань

1. Підсумки спостережень за погодою.

- Яке сьогодні число? Місяць?

- Що ви можете сказати про тривалість дня і ночі?

 - Чи були опади?

- Синоптики, нагадайте ті прикмети зимової погоди, за якими повинні слідкувати учні, зіставляти і робити певні висновки.

2. Гра «Які слова живуть узимку?»

      Гру проводять синоптики чергової групи. (Називають різні слова, учні плескають у долоні лише тоді, коли це слово стосується зими, або «живе» в ній: сніг, листок, ковзани, лід, квітка, мороз, хуртовина, підсніжник, хліб, холод, спека).

3. Читання прислів’їв, віршів.

— Взимку сонце крізь сльози сміється.

— Сонце блищить, а мороз тріщить.

— Сумний грудень і в свята, і в будень.

Вийшли вранці ми

 Вийшли вранці ми.

 Дивне місто проти сонця!

 Всі золочені віконця...

 Ні, такої ще зими

 Не стрічали ми.

 Ох, яка ж краса!

 Сад увесь убрався в іній,

 Проти сонця він — як синій

 Гілля до землі звиса,—

 Ох, яка ж краса!

                                  (Грицько Бойко)

Білі черевички у зими

 Вкрив дерева білими крильми

 Морозець колючий, мов шипшина.

 Білі черевички у зими,

 Біла-біла в неї кожушина.

 Білі сани, білогриві коні.

 Білі рукавички пухові,

 Білі щоки, а вуста червоні,

 Мов розквітли маки польові.

                               (М. Сингаївський)

4. Хвилинка - цікавинка.

          У місяці грудні найулюбленіше свято дітей — Миколая. Вважалося, що зимовий Миколай — захисник бідних і знедолених. Найбільше шанували Миколая діти, для яких він був почесним охоронцем.

         На це свято батьки клали дітям під подушку подарунки від Миколая, якщо вони були слухняні, а якщо ні — різочку.

III. Повідомлення теми, мети і завдань  уроку.

       Мотивація навчання школярів

1. Проблемні питання.

     -  Зверніть увагу на ці слова: рослини, тварини, люди, сонце, гриби, бактерії, віруси.

     - Яке слово зайве? Чому?                              

      - Що об'єднує ці предмети: люди, тварини, рослини, гриби, бактерії, віруси?                    

    - Так, це предмети живої природи, бо вони: дихають, живляться  ,                                ростуть, розмножуються, народжуються  і  вмирають.                                          

     - Значить, рослини - це частина живої природи.

    2. Повідомлення  теми, мети уроку.

   -  Тема уроку «Різноманітність рослин. Рослини живі організми».

    - Людина,  птах, звір - це частина живої природи? Чому? Чим ще вони схожі? А ось дерево, кущ, квітка - це предмети живої природи? Чим вони схожі з попередніми? А чим відрізняються?

      На запитання, як живе білочка, ви можете легко відповісти. Так само зможете щось розповісти і про зайця, муху, павука чи карася.

      А  як  живе  рослина? Як  вона  п’є  воду? Як вона живиться?  Дихає?

 Це складні питання. Хочете дізнатись відповідь?

-          Отже, це речі, що ви повинні знати і повинні вміти після цього уроку (див. таблицю на дошці).

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1. Слухання  вірша  Л.Забашти «Дивосвіт».

Дивосвіт, дивосвіт...

 Хто придумав оцей світ?

 Землю красну отаку

 У зеленому вінку?

 Всі ці квіти, і ліси,

 І пташині голоси?

 Ліс, і річка, і поля —

 Це ж усе моя земля!

    2.  Розповідь  вчителя з елементами  бесіди.

    - Усі  живі  організми  вчені  поділили на  5  царств.

                                        Рослини                         Тварини

                                                         

                             Гриби              Живі організми            Бактерії

                                                              Віруси

     Між  цими  ярусами  існує  тісний  взаємозв’язок. Завітаємо у царство  «Рослини».

      - Яке  значення  мають рослини для природи і людей?  (Міркування  учнів).

      -  Ми, люди, не перестаємо закохуватись і милуватись красою навколишнього світу. Людина намагається зрозуміти, пояснити цю напрочуд складну, але надзвичайно цікаву Книгу Природи.

       Рослини — це тільки частина живої природи. Але яка незвичайна, загадкова, далеко не вивчена і багато  в чому незрозуміла людині ця частина! Рослини багато чим відрізняються від людей і тварин. Наведіть приклади.

       Рослини — це Диво.

       По-перше, вони всі такі різні. Порівняйте (використовуються малюнки).

       По-друге, всі живі організми дихають. І ми це бачимо. А рослини? Дихають? Як?

-         Усі живі організми дихають киснем. А рослини   виділяють кисень у повітря!

       По-третє, рослини дають людям основні продукти харчування. Але не тільки! Із рослин ми одержуємо льон, бавовну, з яких ми шиємо одяг. А що виготовляють із цукрових буряків, соняшника?

 -  А меблі з чого роблять?!

- Так, рослини нас годують, одягають, дають нам предмети побуту.  І все?

3. Бесіда за малюнками.  (Використовуються малюнки підручника).

— Науку про рослини називають ботанікою. Учені-ботаніки розподіляють царство Рослини на декілька груп. Серед них є водорості, мохи, папороті, хвойні та квіткові рослини.

— Роздивіться малюнки на с. 83. Розкажіть, де вам траплялося бачити зо­бражені рослини?

— Запам’ятай! Серед рослин розрізняють водорості, мохи, хвощі, папо­роті, хвойні і квіткові.

— Переважна більшість водоростей ростуть у воді. Вони не мають справж­ніх органів: кореня, стебла, листків, квіток, плодів з насінням. Серед водо­ростей є такі маленькі, що їх можна побачити лише за допомогою мікроскопа.

Є водорості, схожі на довгі шовковисті зелені нитки. А водорість ламінарія, або «морська капуста», нагадує довгі бурі стрічки.

Мохи ростуть у вологих лісах, на болотах, стовбурах старих дерев. Іноді на ґрунті вони утворюють суцільний покрив смарагдово-зеленого кольору. У мохів є стебло і листки, але немає кореня. Не мають мохи й квіток, тому вони не утворюють плодів з насінням. Нові рослини виростають з дуже дрібних коричневих спор.

Папороті можна легко впізнати за гарним листям, схожим на великі пера. Папороті, що ростуть в Україні,— це багаторічні трав’янисті рослини. Крім листків, у папороті є коріння і стебло. Квіток, плодів і насіння у них немає. Розмножуються папороті за допомогою спор.

Хвойні рослини — це відомі вам ялина, сосна, ялівець. Це переважно де­рева або кущі. Трав’янистих хвойних рослин у природі не існує. Хвойні рослини мають усі органи, крім квіток і плодів. Насіння утворю­ється в шишках.

Квіткові рослини мають квітки й утворюють плоди. Вони дуже різнома­нітні. Серед них с дерева, кущі, трав’янисті рослини.

У кожній групі рослин багато видів. Зверніть увагу на те, що кожен вид має назву, яка складається з двох слів. Так називають рослини вчені.

Рослини різних видів не схожі між собою, а рослини одного виду дуже схожі.

— Розгляньте малюнок на с. 84 і розкажіть про значення рослин.

— Запам’ятайте! Рослини створюють умови для життя на Землі!

Висновки

• Царство Рослини дуже різноманітне. Учені розподіляють його на декілька  груп. Серед них водорості, мохи, папороті, хвойні та квіткові рослини, Кожна група рослин складається з багатьох видів.

• Рослини — це організми.

• Для росту рослинам необхідні поживні речовини, світло, тепло, повітря вода.

• Під час дихання рослини поглинають з повітря кисень, а виділяють вугле­кислий газ. У листках рослин на світлі з води і вуглекислого газу утворю­ються поживні речовини. Киснем, який виділяють рослини під час жив­лення, дихають інші організми.

V. Фізкультхвилинка.

 Руки вгору! Погойдали —

 Це — дерева в лісі.

 Опустили і стріпнули —

 Збив росичку вітер.

 Руки в сторони, змахнули —

 Летимо, мов птахи.

 Приземлились, відпочили —

 Руки-крила склали.

VI. Узагальнення та систематизація знань учнів

     1. Робота з підручником.

     - Прочитайте уважно статтю «Як  «упізнати» рослини?»  , зробіть висновки  і приготуйте одне  питання. (С. 105-106).

     2. Робота  в парах.

       -  Поспілкуйтесь удвох: задайте один одному питання і дайте відповідь. Якщо не виходить, зверніться до статті, пошукайте відповідь.

        - Хто хоче продемонструвати діалог перед класом?

     3. Гра «Так. Ні». (Плескати в долоні , якщо «Так»).

      - Я  називаю предмети живої і неживої природи: заєць, маслюки, вітер, кисень, Іринка, сніг, метелик. (Якщо жива природа — так).

       - Я називаю предмети живої природи: ведмідь, чорнобривці, кипарис, ряска, бузок, лишайник, жук, бактерія, мох, кульбаба. (Якщо рослини — так).

4. Робота в зошитах.

5. Тестові завдання

1) Чи погоджуєшся з твердженням?

   Здатність рухатися притаманна і тваринам і рослинам.

     а) так;

     б) ні;

2)  Знайдіть хибні судження:

     а) рослини ростуть тільки на землі;

     б) рослини дають продукти харчування;

     в) рослини виділяють кисень у повітря;

3) Назви кімнатну рослину:

     а)бузок;

     б) фікус;

     в) айстра;

     г) півонія.

4) Що відбувається з рослинами взимку:

    а) загинули;

    б) сплять;

    в) живуть.

5) Які рослини «зайві», чому? (2 завдання)

    а) суниця;

    б) огірок;

    в) квасоля;                                                                                                                       

    г) шипшина.                                                                 

    3.  Кросворд «Рослини».

1) Білі горошини на зеленій стеблині. (Конвалія).

2) Гілки рогаті, плоди крилаті.   (Клен).

3) Повна діжка жита, п'ятачком накрита.   (Мак).

4) Висить шапличок, а в тім шапличку 700 козаків.    (Соняшник).

5) Що то за голова, що лиш зуби й борода?   (Часник).

6) Має шкір сім, витискує сльози всім.   (Цибуля).

7) Колихається, головою величається, а торкнеш-кусається.  (Будяк).

8) Сидить баба серед літа, у сто сорочок одіта.   (Капуста).

						6
								7
			4
					5
	1
2
					8
	3

 4. Робота в парах  (усно).

1) Доведіть, що рослини — частина живої природи.

2) Доведіть, що рослини не можуть жити без неживої природи.

   - Хто дасть відповідь перед класом?

VII. Підсумки  уроку.

- Що потрібно рослині для росту?

- Як рослина дихає?

- Чому люди і тварини не можуть жити не Землі без рослин?

- Що ми повинні  робити для того, щоб  рослини  не  зникали  з  нашої  Землі?

VIIІ. Домашнє завдання.

     С. 82 – 83- опрацювати статтю,  рубрику «Запитання і завдання від матінки природи» .

‒ Уявіть, що на Землі зникли рослини. Як у зв’язку з цим змінилося б життя людини?

Клас  3

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ТЕМА.  КВІТКОВІ  РОСЛИНИ. РОЗМНОЖЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН. ОДНОРІЧНІ ТА БАГАТОРІЧНІ РОСЛИНИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА: РОЗПІЗНАВАННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН ЗА НАОЧНІСТЮ

Мета: формувати в учнів уявлення про квіткові рослини; поглибити поняття орган рослини; сформувати уявлення про значення кожного органу для рослини, уміння розрізняти органи рослини, називати їх; удосконалювати навички спостерігати, порівнювати, робити висновки; формувати вміння логічно мислити, правильно висловлювати свою думку, здійснювати взаємоконтроль; виховувати критичність і доказовість міркування, естетичне сприймання рослин, моральну відповідальність за збереження рослинного світу.

Обладнання: малюнок «Органи рослини», схема тематичної павутинки «Рослина», мультимедійний проектор, картки із тестовими завданнями, гербарій квіткових рослин, Червона книга України.

Тип уроку:  комбінований.

                                              Хід   уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

   1. Поетична  хвилинка.

 (Підготовлений  учень читає вірш  М.Сингаївського  «Дощ  із  краплі починається»).

 Все – із доброго чи злого –

 Починається з малого.

 Листя виросте з листочка,

 З нитки витчеться  сорочка,

 З  пагінця чи з бруньки – гілка,

 З гілки – дудочка-сопілка.

 Хліб з маленької зернини,

 Дощ – із чистої  краплини.

 Навіть річечка-ріка

 Починається з струмка.

 День турботою почнеться,

 Все довкола  усміхнеться.

 Проганяй мерщій  дрімоту –

 І рукам давай роботу.

 І роби невтомно, вміло,

 Хоч мале , та добре діло.

2. Бесіда  з  учнями.

‒ Для чого вірш вам прочитали?

‒ Так, нагадали, щоб ви проганяли дрімоту, працювали  невтомно і вміло , бо все ...          (починається з малого).

‒  І нам слід  робити  хоч мале та ...         (добре діло).

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

    1. Підсумки фенологічних спостережень. Повідомлення  синоптиків про свої спостереження  за  тиждень

—  Що незвичайного відбулося в природі і що ви  помітили?

— Які цікавинки побачили в природі? А може, хто щось цікаве прочитав? Поділіться з нами.

‒  Про все відмічайте на стенді  «Календар природи». Синоптики мають пам’ятати свої обов’язки.

 2.Ознайомлення  учнів  з прикметами зими (повідомляє черговий  учень).

   Хмари  ідуть проти вітру – на  сніг.

   Вночі  іній – вдень  снігу  не  буде.

   Кіт  шукає  тепло – буде  сильний  мороз.

   Горобці  ховаються  в  укриття – на  мороз  або  заметіль.

 3. Індивідуальне опитування. Робота по карткам.

Тестові завдання.

1. На  скільки  царств  учені поділили  всі  живі  організми?

   а) 4;  б) 5;  в)7.

2. Чому рослини  називають зеленим дивом?

а) Поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ;

б) виділяють у повітря кисень, необхідний для дихання;

в) прикрашають наше життя.

3. Скільки видів рослин росте в Україні?

а) 500 тисяч;      б) 16 тисяч;     в) 27 тисяч.

4. Що необхідно для розвитку і росту рослин?

а) Вода;    б) ґрунт ;        в)каміння;    г) холод;    г) тепло;         д) повітря.

6. Що дають рослини тваринам і  людям?

а) Їжу;  б)транспорт;   в) одяг;       г) ліки.

     Взаємоперевірка (результати на дошці).

4. Фронтальне опитування

— Що потрібно рослинам для живлення?Чому вони можуть дихати лише вночі?

— Доведіть, що рослини належать до живої природи.

— У чому виявляється різноманітність рослин? Наведіть приклади.

— Уявіть і розкажіть: що змінилося б у житті людей, якби на Землі зникли

рослини?

— На які групи вчені розподілили всі рослини на Землі? Наведіть при­клади.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Тема сьогоднішнього уроку «Квіткові рослини. Розмноження квіткових рослин. Однорічні та багаторічні рослини». Як ви думаєте, що повинні знати, ознайомившись з цією темою?

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про квіткові рослини. Також,  з яких частин — органів складається рослина; яку роботу виконує кожен орган, наскільки він важливий для рослини; і вчитимемося розпізнавати рослини за наочністю.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ  НОВОГО МАТЕРІАЛУ

   1. Бесіда про будову рослин за  малюнком  .

  -     Подивіться на таблицю «Органи  рослин». Назвемо органи квіткової  рослини: корінь, стебло, листки, квітки, плоди з насінням. Кожен орган має своє призначення, виконує свою роботу.

   1 – корінь  рослини. Він  знаходиться у ґрунті. За допомогою кореня  рослина  живиться  поживними речовинами.

   2 – стебло. На ньому є листки, квіти, плоди. Вони знаходяться над поверхнею ґрунту. По стеблу  поживні речовини  рухаються до листків, квітів і плодів. Ці речовини підтримують життя рослин. Стебло може бути зеленого або коричневого кольору.

   3 – листки, які найчастіше бувають зеленого кольору. Вони можуть бути гладенькі, шорсткі, округлі чи зазубрені.

   4 – квітка. У кожної рослини  вона різна за величиною, формою і кольором. За допомогою кольору квіти приваблюють до себе комах, які запилюють їх.  Запилена квітка перетворюється на плід (5). Плоди також бувають різні за кольором і виглядом. Горіхи, яблука, сливи – це плоди. За допомогою насіння  з  плодів рослини розмножуються.

   Висновок.  Органи рослин різних видів різняться довжиною, висотою, формою, розміщенням у просторі, кольором

2. Розповідь учителя про квіткові рослини з елементами демонстрації (використовуючи мультимедійний проектор)

— На Землі налічують близько 240 тисяч видів квіткових рослин. Вони ростуть на Півночі, у тропічних лісах і пустелях, у низинах і горах. Багато квіткових рослин ростуть у воді.

Квіткові рослини мають різні розміри. Наприклад, австралійський евка­ліпт досягає 100 м заввишки, товщина його стовбура сягає 20 м. А ряска не пе­ревищує довжини 1-2 мм.

    Одні квіткові рослини, наприклад зірочник середній, живуть декілька мі­сяців, а інші, наприклад могутні дуби,— сотні років.

   Вам відомо, що квіткові рослини мають усі органи. Квітка є органом розмноження квіткових рослин. Плід з насінням утворюється з квітки лише після запилення пилком. Як це відбувається в природі?

    Вам, напевне, доводилося бачити сонячної днини бджіл, джмелів, метеликів, які літають над квітками. Вони живляться солодким соком — не­ктаром. Комахи не лише здобувають собі поживу, а й запилюють квітки.

У квітках, крім нектару, є пилок — дуже дрібні порошинки. Коли бджола сідає на квітку, пилок залишається на її кошлатому тільці. Перелітаючи на іншу квітку рослин того самого виду, бджола переносить на неї пилок — за­пилює квітку. Із запиленої квітки починав розвиватися плід з насінням.

Бджоли, джмелі, метелики — це комахи-запилювачі. Вони допомагають рослинам розмножуватися.

Рослини, у яких квітки маленькі і непомітні, без запаху і нектару, допо­магає запилювати вітер. Він переносить легенький дрібний пилок з квітки на квітку. Вітрозапильні рослини — дуб, вільха, береза, осика, ясен, граб, лі­щина. Вітром запилюються також жито, пшениця, овес, ячмінь, кукурудза.

Плоди захищають насіння. Вони сприяють його розповсюдженню на значні відстані.

У плодів клена, липи, берези є крильця, а в плодів кульбаби — парашутики. Ці плоди розповсюджуються за допомогою вітру. У плодів лопуха є ма­ленькі гачечки. Ними плоди чіпляються за шерсть звірів, одяг людини і розно­сяться повсюди.

Соковиті плоди яблуні, малини, черемхи поїдають звірі і птахи. Разом з по­слідом неперетравлене насіння викидається далеко від дорослої рослини.

Отже, рослини поширюються за допомогою вітру, води, тварин, людини.

3. Робота в парах за підручником (с. 85-87)

— Роздивіться малюнки на с. 86, яку різноманітність форм і забарвлення квіток, плодів і насіння виявляють квіткові рослини.

— Чи знаєте ви, що таке гербарій? Прочитайте тлумачення цього слова на с.87.

Висновки

• Квіткові рослини — найпоширеніша група рослин на Землі. Серед них є де­рева, кущі, трави.

• Більшість рослин розмножується насінням. Плоди з насінням утворюються замість квітки після запилення. Вони поширюються за допомогою вітру, тварин, людини.

4. Розповідь про способи розмноження квіткових рослин    

— Запам’ятайте! Нову рослину можна виростити із насінини.

— Квіткові рослини — найпоширеніша група рослин на Землі. Серед квіт­кових рослин є дерева, кущі, трави. Більшість рослин розмножуються насінням. Плоди з насінням утворюються замість квітки після запилення. Вони j поширюються за допомогою вітру, тварин, людини.

Для проростання насінню необхідні вода, поживні речовини, тепло і по­вітря. Зазвичай насіння отримує все це з ґрунту.

Як розвивається рослина з насінини? Спочатку з’являється корінець, а потім — стебло з листочками. Паросток росте і з часом стає дорослою рос­линою.

Деякі рослини розмножуються цибулинами. Одна цибулина часнику, тюль­пана або нарциса може утворити кілька маленьких цибулинок-діток.

Кореневищами розмножуються півники, конвалії, папороть, а також злісний бур’ян пирій та багато інших рослин.

Картоплю розмножують бульбами. Навесні їх висаджують у ґрунт, а во­сени від кожної рослини збирають десятки нових бульб.

Дерева і кущі часто розмножують частинками стебла — живцями.

Добре ростуть і вкорінюються в ґрунті частинки стебел смородини, вино­граду, тополі, верби, троянди. Для цього навесні, до розпускання бруньок, здерев’янілі частини стебла завдовжки 25-30 см садять у добре зволожений ґрунт. До осені на живцях виростають корені. Тоді живці викопують і виса­джують на постійному місці. Частинками стебла розмножують багато кім­натних рослин: традесканцію, бегонію, пеларгонію, бальзамін.

Отже, рослини можуть розмножуватися різними способами. Та все ж біль­шість з них виростають з насіння.

5. Фізкультхвилинка

Щоб продовжити урок,

Із-за парт мерщій на крок.

Стали рівно, мов дуби.

Потім всі знайшли гриби.

Піднялися, мов смереки,

Потягнулися далеко.

Руки ставимо у боки

І поскачем, мов сороки.

І прогнулись, мов берізки,

Потім витерли геть слізки.

Всі плечима повели,

Втомлені мов й не були

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

  1. Практична робота: розпізнавання квіткових рослин за наочністю (робота за гербарієм квіткових рослин)

2. Робота над загадками

• Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)

• Ноги на полі, середина надворі, голова — на столі. (Корінь, стебло, зерно)

•У теплі кохається, під листком ховається, за хвіст припнутий. (Огірок)

- Чому ви вирішили, що це огірок?

 • Одежин зо двісті має, жодну з них не застібає. (Капуста)

- Чому саме капуста? Яка частина у капусти їстівна?

3. Робота над приказкою

- Як ви розумієте народну приказку?       

Без кореня і дерево гине.

4. Складання тематичної павутинки до слова  «рослина».

 - Які предмети неживої природи взаємопов’язані з нею?

                                                                                         Вода

                                                      Рослина

5. Робота в парі

   Питання для роботи в парах:

а) Яку роль для рослин відіграє корінь і стебло?

б) Для чого рослинам потрібні  квітки і плоди?

   Обговорення ситуації

— Якось учені провели такий дослід. На груші перед початком цвітіння об­рали дві гілки з однаковою кількістю пуп’янків. Одну гілку накрили шматком марлі, щоб на неї не сідали бджоли, а іншу — залишили відкритою. На гілці, яка була відкритою і до квіток якої прилітали бджоли, утворилося 33 плоди груші. А на гілці під марлею — жодної. Чому так трапилося?

6.  Екологічна хвилинка.

 Найбільш різноманітними, популярними і розповсюдженими в усьому світі є тюльпани. Їх налічується сьогодні близько 2,5 тисячі сортів. Північну Голландію навіть називають країною тюльпанів, оскільки тут ще з ХУІ століття спеціально займаються розведенням цієї квітки і виведенням нових сортів.

Але мало хто знає, що у природі є велика кількість дикорослих видів цієї рослини. Дикорослі тюльпани здебільшого ростуть у районах, де панує сухе жарке літо, а навесні і восени випадає порівняно небагато дощів.

Особливу увагу звертає на себе тюльпан Шренка. Це багаторічна трав’яниста цибулинна квітка. Квіти тюльпану Шренка чималі і досягають завбільшки 5 см. З кінця березня і до початку травня  тюльпани Шренка утворюють надзвичайно гарні, дуже мальовничі барвисті червоно – жовті та пістряві  квітчані килими.

Саме краса цвітіння обернулася для цієї рослини , як і для багатьох інших, справжнім лихом. Їх дуже швидко винищують: масово виривають на весняні букети як для себе , так і для продажу, викопують і пересаджують у квітники, на присадибні ділянки. Зникає він і внаслідок широкого освоєння цілинних ділянок, випасання тварин і витолочування схилів.

Тюльпан Шренка – рослина, яка занесена у Червону книгу України і світу.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 87.

— Наведіть приклади квіткових дерев, кущів, трав’янистих рослин.

— Як відбувається запилення в рослин?Що відбувається після запилення?

— Назвіть рослини, які запилюються комахами;  вітром.

— Які пристосування для розповсюдження мають плоди?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.85-87, опрацювати статтю, рубрику «Запитання і завдання від Матінки Природи». Скласти розповідь про будову своєї улюбленої квіткової рослини.

Клас  3

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ТЕМА . ХВОЙНІ   РОСЛИНИ. ЗНАЧЕННЯ ХВОЙНИХ РОСЛИН ДЛЯ ПРИРОДИ

Мета: ознайомити учнів з особливостями хвойних рослин; розвивати вміння порівню­вати, аналізувати і робити висновки, впізнавати рослини на малюнках; виховувати відповідальність, шанобливе і дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання:   картки для індивідуального опитування, малюнки хвойних рослин.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірте один у одного готовність до уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Підсумки фенологічних спостережень.

Доповідь синоптиків про погоду  за попередній тиждень.

2. Поетична хвилинка.

‒ Послухайте вірш  О.Пархоменка  «Казкова країна добра і краси» і  поміркуйте, чи тільки  дорослі мають дбати про чистоту довкілля?

- Тату, ти знаєш, чого мені треба?

Чистого дощику з синього неба.

Треба і чути , і бачити літом,

Як заливається жайвір над житом,

Як підпадьомкають в мідній пшениці

Досвітом тихим перепелиці.

Треба, щоб в лісі для  лиса і лося

Місця живого хоч трохи знайшлося,

Треба ще рибок малих і великих

В чистих – пречистих озерах і ріках.

Треба, щоб я по морському купанні

Не одмивавсь од мазуту у ванні.

Треба сніданків і треба обідів,

Тільки, будь ласка, без жодних нуклідів.

Треба, виходить, не так і багато...

Люди, чи важко про це пам’ятати?!

‒ Які природоохоронні заходи  під силу дітям?

3. Індивідуальне опитування. Робота по карткам

Тести

1. Яке значення для рослин має стебло?

а) Ним вона вбирає із ґрунту воду;

б) по ньому вода надходить до листків, квіток, плодів.

2. Який орган у рослин  бере участь в утворенні поживних речовин: крохмалю та цукру?

а) Стебло;

б) листок;

в) корінь.

3. Яке значення  для  рослин  має квітка?

а) Вона прикрашає рослину;

б) з неї утворюється плід;

в) нею рослина дихає.

4. Для чого рослині потрібні плоди з насінням?

а) Для дихання;

б) для розмноження;

в) для живлення.

5. Коли рослини виділяють кисень?

а) Вдень;

б) постійно;

в) вночі.

6. Чи можуть рослини рухатись?

а) Так, бо листки повертаються до світла;

б) ні, бо рослина закріплена в ґрунті і знаходиться на одному місці.

4.  Фронтальне опитування

— Яку будову мають квіткові рослини?

— Чому квіткових рослин на Землі найбільше? Поясніть.

— Доведіть, що квітки і плоди з насінням дуже різноманітні.

— Розкажіть про будову своєї улюбленої квіткової рослини.

5. Робота над загадками

• Навесні веселить, влітку холодить,

   Восени живить, взимку зігріває. (Дерево, ліс)

• Усі пани поскидали каптани,

   Один пан не зняв каптан. (Сосна, ялина)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про хвойні рослини та їх зна­чення для природи.

IV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 88-89)

— Пригадайте! Які органи є у квіткових рослин?

— Розгляньте малюнки на с. 88. Порівняйте яблуню і ялину. Чим вони від­різняються за будовою?

— Про що розповів Мудрий Лісовичок?

— Запам’ятайте! Хвойні рослини — це вічнозелені дерева і кущі. Вони мають корінь, дерев’янисте стебло, голчасті листки — хвоїнки і шишки з на­сінням.

— У природі існує понад 600 видів хвойних рослин. Це дерева і кущі. Трав серед хвойних рослин немає.

2. Робота в парах

— Як ви думаєте, яке значення мають хвойні рослини для природи та життя людини?

— Які рослини зображені на картині Івана Труша  на с.89? Поясніть свою думку.

3. Розповідь учителя

— Хвойні рослини мають велике значення в природі. Разом із іншими зе­леними рослинами вони утворюють органічні речовини, поглинають вугле­кислий газ із повітря і виділяють кисень.

    Хвойні ліси, як і листяні, затримують танення снігу, що збагачує ґрунт во­логою.

Хвойними рослинами живляться тварини в лісі. Протягом майже всього року сосновою хвоєю живляться глухарі. Для оленів найкраща їжа взимку — молоді соснові пагони. Білки, бурундуки живляться насінням ялин і сосен.

Сосни виділяють особливі речовини, які пригнічують розвиток хворобо­творних організмів, тому соснові ліси вважають цілющими.

Здавна відомо, що там, де вирубують ліси, міліють річки, збіднюються ґрунти. Цю місцевість покидають птахи і звірі. Поступово вона перетворю­ється на пустелю. Тому ліси потрібно охороняти.

4. Висновки

• Сосна та ялина — хвойні рослини.

• Основна ознака хвойних рослин: листки-хвоїнки, різні за розмірами і формою шишки, у яких утворюється насіння.

• Хвойні рослини утворюють ліси: соснові бори, темнохвойні ялинові ліси. Хвойні ліси мають важливе значення у природі.

5. Фізкультхвилинка

Сильний вітер до землі гне дерева молоді, (присісти)

А вони ростуть, міцніють, (встати)

вгору тягнуться, радіють. (піднятися на носки, руки вгору)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Гра «Вірю — не вірю»

— Якщо сказане мною твердження правильне — плескаєте в долоні, якщо неправильне — мовчите.

• Усі хвойні рослини мають широке листя.

• Насіння хвойних рослин не захищене.

• Хвойні рослини мають квітку.

• Хвойні рослини не бояться холоду.

• У нашій місцевості росте модрина.

2. Гра «Упізнай дерево за описом»

• Це дерево має дуже високий прямий стовбур, не дуже товстий, але дуже міцний. Його використовували в будівництві кораблів. (Сосна)

• Корені цього дерева широко розпластані, глибоко залягають у землі і мо­жуть захистити дерево від сильних ураганів і вітрів. Дуже часто на мор­ських узбережжях, у піщаних дюнах висаджують ці рослини. (Сосна)

• Це дерево з пухнастими гілками, тонкими короткими голками. (Ялина)

3.  Самостійна робота. Робота в зошиті

4. Екологічна хвилинка.

- Послухайте оповідання Наталі  Околітенко «Було  озерце...», подумайте і скажіть, як дорого обходиться довкіллю і нам з вами забаганки і комфорт людей.

Було  озерце...

Край звичайнісінького села було озерце, яких багато. Риби паслися у водоростях, жаби ловили комашню, раки підбирали все, що падало на дно. Якось навесні сюди прийшов агроном. «Ти ба, як затишно! – подумав він. – А скільки бджолиних дужок на березі... Онде непогана латочка ґрунту – засіємо його люцерною. Її насіння завжди  цінне, матимемо прибуток».

Навідуючись до поля, агроном милувався лататтям та грою сонячних зайчиків на чистій воді.

Та одного разу до озерця приїхало сімейство городян.

Батько сказав:

- Треба розпалити вогнище, юшку зваримо.

Мати засміялась.

- Яке привілля ! Які квіти! Додому нарвемо отакенний букет!

А синок поцікавився:

- Джмелі, еге ж кусаються? Ото я їх зараз провчу!

Для триноги, щоб повісити  казанок, батько зрубав молоденьку ліщину, мати обірвала на озері всі лілеї, а син, скільки відпочивали, все джмелів нищив, їх гнізда поруйнував. Коли ж зібралися додому, батько помив машину, а вогнище залити забув. Вночі спалахнула невеличка головешка, високо підкинувши іскри, й від цього загорівся торішній очерет. Великої пожежі не сталося, але журавка загинула, бо саме вилуплювалися пташенята – як вона могла їх залишити? Всі подушилися  від диму.

Ранком на воді зайчики не відбивалися – лише нафтова плівка від бензину, раки подалися геть від забрудненого дна, жабки дочекались дощу і поскакали від калюжки до калюжки до річки. А на озері з’явились синьо-зелені плями, розповзлися, як лишаї, незабаром поспливала мертва риба. Люцерна, хоч і цвіла буйно, а насіння не було, бо не було кому  запилити квіти.

От бачите , як воно одне за одне чіпляється!

- Яких помилок допустилися люди на відпочинку?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 89.

— За якими ознаками можна відрізнити сосну від ялини?

— За якими ознаками хвойні рослини відрізняються від інших рослин?

— У яких умовах ростуть сосни?

— У яких умовах ростуть ялини?

— Яким є значення хвойних рослин у природі?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.88-89, опрацюйте статтю та рубрику «Запитання і завдання від Матінки Природи». Дослідіть: які дерева переважають у вашій місцевості — листяні чи хвойні?

* Розробити проект «Новорічна  ялинка» (завдання роздаються кожному учню).

Проект  «Новорічна   ялинка»

 Тип проекту. Індивідуальний, творчий.

 Мета . Формування екологічних знань, умінь; розвиток емоційно-чуттєвої сфери в процесі вирішення  протиріч між бажанням і можливостями; виховання бережливого ставлення до природи.

 Збагачення  життєвого  досвіду раціонального використання  і збереження  природних ресурсів.

   Тривалість. Протягом Новорічних свят.

   Завдання. Простежити долю  ялини від  її  придбання  і до закінчення  святкування  Нового року. Знайти  альтернативу (заміну) живому дереву для новорічного  інтер’єру помешкання. (Спостереження занотувати).

     Поетапне виконання  проекту:

     1.  Хвойні (ялинові) ліси. Чим вони  особливі?

     2. Перше знайомство з моєю ялинкою (щойно з лісу).

        а) Визначення віку. ( Кожен рік на ялині виростає одна мутовка (кільце) гілок. Отже, скільки мутовок на стовбурі – такий вік дерева (приблизний, бо ще 1-2 мутовки лишились на пеньку).

         б) Висота дерева, довжина гілок, якого кольору хвоїнки; деревце струнке чи з широкою кроною тощо.

     3. Друге знайомство з ялинкою ( в прикрасах).

    (Де стоїть в будинку чи кімнаті, які на ній іграшки, інші прикраси, які розваги проводились біля домашньої ялинки? Яку ще роль вона виконувала, крім окраси кімнати?)

     4. Третє знайомство з ялинкою (після свята).

     (Який вигляд має ялинка, коли з неї знімають прикраси ? Де вона опиниться після свята?)

     5. «Як зберегти традицію і ялинковий ліс?»

     (Висновки. Чим можна замінити живу ялинку?)

 Клас  3                                     

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ТЕМА.  КУЛЬТУРНІ  РОСЛИНИ. ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН У ПРИРОДІ ТА ДЛЯ ЛЮДИНИ

Мета: поглибити знання учнів про культурні рослини, їх походження, про значення культурних рослин в житті людини; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення; ви­ховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: таблиці, малюнки зернових, технічних, овочевих рослин

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Я всміхаюсь сонечку!

- Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці.

Хай вона росте.

Я всміхаюсь дощику.

Лийся, мов з відра.

Друзям усміхаюся.

Зичу їм добра.

- Діти, поверніться один до одного і подаруйте усмішку. Що ви відчули?

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ  

1. Підсумки  фенологічних  спостережень.

—  Що можна сказати про сьогоднішню погоду?

— Як часто випадали опади протягом  тижня, у вигляді чого?

— Яка була найнижча і найвища температура?      

2. Поетична хвилинка.

Білі черевички у зими

 Білі черевички у зими

 Вкрив дерева білими крильми

 Морозець колючий, мов шипшина.

 Білі черевички у зими,

 Біла-біла в неї кожушина.

 Білі сани, білогриві коні,

 Білі рукавички пухові,

 Білі щоки, а вуста червоні,

 Мов розквітли маки польові.             (М. Сингаївський )

3. Бесіда з учнями

— Чому поети вміють так красиво сказати? Що їм допомагає?

— Хочете й ви спробувати? Уявімо таку ситуацію подув різкий вітер, вікно раптом відкрилося, і в клас залетіла хмарка білих сніжинок. Що з ними сталося ?  А ось уявімо, що вони не розтанули. Давайте звернемося до них з проханням. Про що ми попросимо сніжинок?

—  Сніжинки, вдягніть дерева в білу шубку, щоб було красиво!

— Сніжинки, вкрийте поля, щоб весною було багато води!

— Сніжинки, вкрийте землю, захистіть маленькі рослини від морозу!

4. Фронтальне опитування

— Які ви знаєте хвойні рослини?

— Чи можна за зовнішнім виглядом установити приблизний вік ялини?

— Яку будову мають хвойні рослини?

— Чи досліджували ви, які дерева переважають у вашій місцевості – листяні чи хвойні?

— Поміркуйте: чому новорічними деревами вважаються хвойні, а не квіткові рослини? Як можна запобігти знищенню хвойних дерев перед Новим роком?

5. Гра «Назви хвойну рослину»  ( з плесканням у долоні).

Ялина, липа, дуб, сосна, кедр, каштан, осика, модрина, верба, ялиця, вишня, смерека, граб.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про різноманітність культурних рослин.

IV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ  НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 90-91)

— Пригадайте, які рослини називають культурними. Наведіть приклади культурних рослин.

— Пригадайте! Які квіткові та хвойні рослини спеціально вирощує лю­дина?

— Роздивіться фотографи на с. 90 і розкажіть, де вам траплялося бачити ці рослини? З якою метою їх вирощують?

— Прочитайте розповідь Мудрого Лісовичка на с.90-91.

— Про що розповів Мудрий Лісовичок?

— Запам’ятайте! До культурних рослин належать лише ті, які не можуть повноцінно існувати без допомоги людини.

— Люди вирощують культурні рослини насамперед для того, щоб отри­мати продукти харчування. А ще з культурних рослин виготовляють волокна, лаки, фарби. Залежно від того, що отримують від культурних рослин, їх розпо­діляють на зернові, технічні, овочеві, плодово-ягідні культури.

2. Розповідь учителя про групи культурних рослин, їх значення для людини

— Зернові — це трав’янисті рослини. Головна зернова культура, яку виро­щують у нашій державі,— пшениця. Назвіть, що виготовляють з пшеничного борошна.

— Ще із зернових культур в Україні вирощують жито, ячмінь, овес, просо. Цінною зерновою культурою є кукурудза. З кукурудзи виготовляють олію, крупи, крохмаль, використовують як корм для худоби.

В Україні найпоширенішою технічною культурою є цукровий буряк. Із цу­крового буряку виготовляють цукор. З відходів цукрового виробництва утво­рюється жом. Ним годують тварин.

Важливою олійною культурою є соняшник. Соняшникову олію викорис­товують для виготовлення маргарину, лаків, мила, з тертого насіння виготов­ляють халву.

Із стебел льону, конопель люди з давніх часів одержують волокна. З них роб­лять нитки. З ниток виготовляють тканини, з яких шиють одяг.

Нині у нашій країні вирощують понад 70 видів овочевих культур. Це ка­пуста, цибуля, морква, помідори, огірки, редиска, баклажани, перець та ба­гато інших.

Рослини, які вирощують у садах, називають плодово-ягідними. У нашій державі найбільш поширена серед плодових культур яблуня. Залежно від часу достигання плодів сорти яблуні поділяють на літні, осінні й зимові. Плоди зи­мових сортів добре зберігаються до весни.

3. Фізкультхвилинка

Ми берізки і кленці,

В нас тоненькі стовбурці.

Ми в стрункі стаєм рядки,

Виправляємо гілки.

Ледь зіп'явшись з корінців,

Дістаєм до промінців.

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь.

Хилять свіжі вітерці

Вліво, вправо стовбурці,

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед, назад.

V.      УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в парі

— Обговоріть із сусідом по парті, якими продуктами рослинного похо­дження ви харчуєтеся щодня.

2. Гра «Сортування»

— Розподіліть рослини по групах: зернові, технічні, овочеві, плодово-ягідні культури.

Соняшник, картопля, льон, арахіс, огірок, гарбуз, горох, ячмінь, буряк, пшениця, яблуня, смородина, конюшина, чорнобривці.

3. Гра «Четверте  "зайве" »

— Визначте «зайву» рослину та аргументуйте свій вибір.

• Квасоля, горох, смородина, соя.

• Вишня, конюшина, суниця, груша.

• Рис, просо, кукурудза, кабачок.

4. Робота в зошитах

5. Гра «Інтерв'ю»

— Плоди яких рослин ти любиш уживати в їжу?

— Насінням яких рослин годують свійських тварин?

— Із коренеплодів якої рослини виготовляють цукор?  салат?

6.  Екологічна хвилинка.

— Послухайте  оповідання В.Сухомлинського і подумайте, яку назву ви дали б йому?

***

Оля і Ліда, маленькі дівчатка, пішли на прогулянку до лісу. Після тривалої дороги сіли на травичку відпочити й пообідати. Витягли з торбинки хліб, масло, яйця. Закінчуючи обідати, раптом почули неподалік спів соловейка. Зачаровані чудовою піснею, Оля і Ліда сиділи, боячись поворухнутись. Аж ось соловейко перестав співати.

Оля зібрала залишки своєї їжі та клапті паперу і кинула під кущ. Ліда ж загорнула в газету яєчну шкарлупу та крихти хліба і поклала  пакет у торбинку. «Навіщо ти береш з собою сміття? – запитала Оля. —  Кинь під кущ. Ми ж у лісі. Ніхто не побачить».

- Що б ви відповіли Олі?

- Доберіть йому назву.

- Чого вчить оповідання?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 91.

— Як людина використовує зернові рослини?

— Назвіть технічні культури. Що з них виготовляють?

— Які овочеві культури вирощують у вашій місцевості?

— Які рослини називають плодово-ягідними?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    С.90-91, опрацюйте статтю й рубрику «Запитання і завдання від Матінки Природи».  Дослідіть і розкажіть, які культурні рослини поширені у вашій місце­вості.

 — *Які культурні рослини ви вважаєте доцільним вирощувати на нашій планеті? Поясніть.

 Клас  3

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ТЕМА.  УМОВИ РОЗВИТКУ  РОСЛИН. ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН ДО УМОВ СЕРЕДОВИЩА (СВІТЛО, ТЕПЛО, ВОДА, РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ)

Мета: ознайомити учнів зі стадіями росту і розвитку рослин з насінини та умовами проростання насіння; формувати в учнів уявлення про розмноження рослин, навички роботи в групах; розвивати спостережливість, творче мислення,  мовлення; виховувати любов до природи.

Обладнання: картки стадій розвитку рослин , малюнок  рослин, які розмножуються  цибулинами та кореневищами

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання.

Ранок стукає в віконце.

«Час вставати»,— каже сонце.

І промінчиком лоскоче —

Привітатись першим хоче!

Як знайомих я зустріну,

Посміхнусь їм неодмінно!

Гарний настрій принесе

«Добрий день» чи «Здрастуйте».

2. Побажання.

‒  Перш ніж почати розмову  про складні природні закони життя,  послухайте слова — побажання:

       Любі діти! Відкривайте

       Серце для добра.

       Всім, хто поруч, подаруйте

       Крихітку тепла!

       Сильні будьте! Не лякайтесь

       Боротьби зі злом.

       Пам'ятайте — перемога

       Завжди за добром.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Фронтальне опитування

— Як виникли культурні рослини?

— Чим культурні рослини відрізняються від дикорослих?

— На які групи за призначенням можна поділити культурні рослини? На­ведіть приклади.

— Які культурні рослини поширені у вашій місцевості?

— Які культурні рослини ви вважаєте доцільним вирощувати на нашій планеті? Поясніть.

2. Гра «Вірю — не вірю»

• Квітка є органом розмноження квіткових рослин.

• Плоди не сприяють розповсюдженню насіння в природі.

• Плоди горобини, обліпихи, калини смачні та мають яскравий колір, чим приваблюють птахів.

• Виростити нову рослину можна тільки з насіння.

• Якщо зрізану гілку традесканції поставити у воду, то через деякий час утворяться корінці.

• Кімнатна фіалка не розмножується листками.

3. Як вирощують рослини? Гра «Знайди відповідність»

Виноград, чорна смородина, порічки, аґрус                        бульбами

Картопля і земляна груша                                                      кореневищами

Цибуля, тюльпани, нарциси, проліски, підсніжники          живцями

Півники, конвалії, сон-трава, папороть, хвощ, осот            цибулинами

4. Хвилинка - цікавинка

Уся земля покрита снігом. Але під снігом є життя. Восени у більшості трав'янистих рослин стебла відмирають, як наприклад, у квітів.

А залишаються — кореневище, цибулина (малюнок). А от у полуниці, озимої пшениці стебла і листки зберігаються цілу зиму. Вони не гинуть. Сніг, ніби ковдра, вкриває землю, і рослинам тепло. Між сніжинками є повітря. Воно і захищає рослини від холоду.

5. Поетична хвилинка.

 Що за покривало —

 Довге і широке:

 Все навкруг заслало,

 Скільки бачить око?

 Біло-біло стало,

 Все блищить, іскриться...

 Гарне покривало,

 Та весни боїться!

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про умови, необхідні рослинам

для життя, розглянете пристосування рослин до різних умов існування.

IV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ  НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота в парах

— Роздивіться малюнок і складіть за ним розповідь про життя рослин у на­вколишньому середовищі.

— Запам’ятайте! Середовище існування, або навколишнє середовище,— це всі тіла і явища, що оточують рослину і впливають на її життя. Усім орга­нізмам необхідні певні умови існування в навколишньому середовищі.

2. Робота за підручником (с. 92-93)

— Які життєво важливі умови потрібні для існування рослин?

— Що розповів Мудрий Лісовичок (с. 93) про значення світла і тепла в житті рослин?

— Розгляньте фотографії на с. 93. Назвіть зображені рослини. Що ви про них знаєте?

3. Робота в групах

— Пригадайте і порівняйте зовнішній вигляд сосни і ялини. Доведіть, що одне із цих хвойних дерев любить світло, а інше може рости і в затінку.

— Розгляньте фотографії на с. 94. Назвіть зображені рослини. Що ви про них знаєте?

4. Узагальнююча бесіда

‒ Зробіть висновки про умови для життя рослин.

• Щоб рослина нормально жила і розвивалася, їй потрібні вода, світло, тепло , повітря та поживні речовини. Якщо не буде хоч однієї із цих умов, рослина загине.

5. Фізкультхвилинка

6. Робота в парах за підручником (с. 95-96)

— Роздивіться малюнки на с. 95 і розкажіть, як рослини посушливих степів економлять воду. Використовуйте такі словосполучення: довге коріння, стебло соломина, накопичення води у соковитих листках і коренях.

‒ Розгляньте малюнки на с. 96. Поміркуйте! Які рослини називаються водолюбними?

‒ Які висновки можемо зробити?

( Квіткові рослини пристосувалися до життя в різних природних умовах – за недостатньої або надмірної кількості вологи, різної кількості освітлення.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Індивідуальна робота

— А тепер кожному з вас я пропоную виконати завдання: позначити послі­довність стадій розвитку рослин.

Картка

	Насіння
	Доросла рослина з плодами і насінням
	Проросток-корінець
	Доросла рослина з квітками
	Зелений паросток зі стеблом і парою листків

— Перевіримо правильність виконання завдання.

— А що відбувається після п’ятої стадії? (Знову насіння)

— Який процес у природі нагадує процес росту і розвитку рослин? (Круго­обіг)

2. Робота над загадками

• Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)

• Ноги на полі, середина надворі, голова — на столі. (Корінь, стебло, насіння)

3. Робота над приказкою

Без кореня і дерево гине.

4. Вікторина

Які рослини захищаються колючками? (Ожина, терен, шипшина, троянда)     

Чому в деяких рослин замість листя — колючки? (З голочок колючки волога майже не випаровується, і така рослина здатна жити навіть у пустелі. А ще це засіб захисту рослин від тварин.)

Як ще захищають себе рослини від посухи? (Довгим корінням)

Як рослини пристосувалися до суворої зими? (Улітку вони ростуть, а на зиму скидають листя, щоб урятуватися від холодного вітру і морозу.)

Чим рослина приваблює тварин? (Яскравим забарвленням, приємним за­пахом, солодким нектаром.)

Чому на кожному дереві гілки ростуть по-різному: густіші й довші, рідші й коротші? (Бо тягнуться до сонця, а їх закривають інші гілки.)

З якого боку дерева гілки густіші? (З того, звідки яскравіше і тепліше гри сонце.)

Чому стовбур у берези білий? (Завдяки спеціальній речовині, яка забарвлення його у білий колір. Стовбур — прохолодний, адже білий колір відбиває сонячні промені. Біла кора рятує березу від опіків.)

Яка рослина любить тінь, прохолоду, вологість і оселяється з північного боку дерева? (Мох)

Як виживають під деревами конвалії, папороті? (Вони мають широке  листя. Ними рослини вловлюють світло в затінених місцях.)

Чому в природі не зникають бур’яни? (Тому що у них дуже багато насіння.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Вправа «Мікрофон»

— Продовжіть твердження.

• Для проростання насінини потрібні...

• Першим з’являється...

• Корені добувають з ґрунту...

• Для дихання їм потрібний...

— А для чого кожному з нас потрібно це знати? (Щоб допомогти вирощу­вати культурні рослини, зберігати екологічну рівновагу в рослинному світі.)

2. Робота з підручником

— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 98.

— Назвіть різні способи розмноження рослин.

— Назвіть рослини, які розмножуються цибулинами, кореневищем, бульбами.

— Які рослини розмножують частинами стебла? Поміркуйте, як можна розмножувати і вирощувати на присадибній ділянці цибулю, картоплю, малину, полуниці, смородину?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.92-96, опрацювати статтю та рубрику «Запитання і завдання від Матінки Природи».

— Складіть план розповіді про значення ґрунту в житті рослин.

— * Складіть казку про дружбу вітру та рослини.

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ТЕМА. Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга України

Мета: ознайомити учнів із заповідними об'єктами України, метою їх створення, із захо­дами щодо відтворення і збереження природи, засобами збереження й охорони тварин, навчати бачити красу навколишнього світу; розвивати мислення, мовлення; ви­ховувати  любов до природи, милосердя, співчуття до всього живого, го­товність прийти на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.

Обладнання: Червона книга України, малюнки і фото рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.

Клас:  3.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Стали, дітки, всі рівненько.

Посміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Підсумки фенологічних спостережень. Повідомлення  синоптиків про свої спостереження  за  тиждень

—  Що незвичайного відбулося в природі і що ви  помітили?

— Які цікавинки побачили в природі? А може, хто щось цікаве прочитав? Поділіться з нами.

‒  Про все відмічайте на стенді  «Календар природи». Синоптики мають пам’ятати свої обов’язки.

2. Фронтальне опитування

— На які групи розподіляють тварин за способом живлення? Наведіть при­клади.

— Що називають ланцюгом живлення?

— Які ланки входять до ланцюга живлення?

— Поміркуйте, чому першою ланкою в ланцюзі живлення завжди є рос­лина.

— Складіть ланцюг живлення:

     Миша, колос, лисиця, їжак.     (Колос —► миша —► їжак —► лисиця.)

— Складіть ланцюг живлення в акваріумі.

3.  Побудова ланцюгів живлення (хто чим харчується) за зразком.

Гриби —► білка —► куниця.

а) Сойка, жолудь, яструб.

б) Дятел, дуб, жук-короїд, тетерев’ятник.

в) Вовк, жолуді, кабан.

г) Коріння дуба, миші, лисиця.

4. Гра «Продовж ланцюжок»

— На які дві групи розподіляються тварини за способом живлення?

а) Вовк, лисиця...;

б) заєць, вівця...;

в) акула, щука...;

г) корова, кінь...;

д) ведмідь, дятел...

5. Гра «Третій "зайвий"»

• Кенгуру, ведмідь, верблюд.

• Лисиця, тигр, лось.

• Їжак, куниця, яструб.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про «Червону книгу України» , ботанічні сади та  охорону тваринного світу

IV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ  НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Ознайомлення із Червоною книгою України

— Пригадайте! Яке значення мають рослини для природи і життя людей? Які рослини з Червоної книги України ви вже знаєте?

— Як зберегти живу природу? Над цим питанням замислюються люди всіх країн. Учені збирають відомості про стан та охорону різних видів рослин і тварин. Рослини і тварин, що можуть зникнути назавжди з нашої планети, вносять до Міжнародної Червоної книги. Багато країн мають свою Червону книгу.

Червона книга України — офіційний документ про сучасний стан рослин і тварин України, що перебувають під загрозою зникнення, та про заходи щодо їх збереження і відтворення.

Уперше Червону книгу України було видано в 1980 році. До неї було вне­сено 151 вид рослин 85 видів тварин. У 2009 році вийшло нове видання Чер­воної книги України, до якої вже ввійшло 826 видів рослин і грибів та 542 ви­ди тварин. Ці дані свідчать про те, що чисельність видів рослин і тварин у нашій країні постійно зменшується.

Червоний колір — сигнал небезпеки. Тому відомості про види рослин і тварин, що зникають, друкують на червоних сторінках.

2. Робота в парах

— Складіть розповідь про те, що могло б статися, якби на Землі зникли рослини.

3. Робота в групах за матеріалами підручника (с. 130-132)

— Назвіть рослини, що потребують охорони. Обґрунтуйте, чому потрібно охороняти рослини.

— Прочитайте розповідь Мудрого Лісовичка.

— Про що розповів Мудрий Лісовичок?

— Розгляньте малюнок на с. 130. Розкажіть, що ви прочитали про Червону книгу.

— Розглядаючи в підручнику зображення рослин і тварин, занесених до Червоної книги, звертайте увагу на кольорові кружечки біля них. І тоді зрозу­мієте, який рівень небезпеки загрожує даній рослині чи тварині у природі.

— Що радить Сойка Синьокрила?

— Запам’ятайте! Ботанічний сад — це «музей» живої природи на сві­жому повітрі.

— Розгляньте фотографії на с. 132. Які ботанічні сади ви відвідували? Роз­кажіть про свої враження.

4. Робота в парах за підручником (с. 133)

— Пригадайте! На які групи розподіляють тварин? Яке значення мають тварини для природи і життя людей? Яких тварин із Червоної книги України ви вже знаєте?

— Складіть розповідь про те, що могло б статися, якби на Землі зникли тварини.

5.  Робота в групах за підручником (с. 133-134)

— Розгляньте фотографії на с. 133—134. Назвіть тварин, які потребують охорони з боку людини. Обґрунтуйте, чому потрібно охороняти тварин.

— Чому зникають тварини?

— Роздивіться малюнки на с. 134   і розкажіть, про що «розповідають» ці умовні знаки?

6. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

— У вас на столі в групі є малюнки, інформація. Ваше завдання — спробувати розповісти про рослину своїми словами так, щоб це було цікаво. Треба виступити кожному членові групи, не повторю­ючись.

1-ша група

Банан в дикому вигляді росте в Китаї, Індії, Африці. Це одна з перших культурних рослин тропічної Азії. Зараз вирощується не лише в Азії, але й у Центральній і Південній Америці, на Антільських островах. Ці гігант­ські трав’янисті рослини з величезним листям дуже швидко ростуть. Кожне стебло приносить ґроно плодів тільки один раз, потім гине, а від кореня йдуть нові пагони. На Чорноморському узбережжі широко застосовується в садово- паркових ландшафтах. Там він цвіте, але не плодоносить.

2-га група

Пальми. Особливе значення для жителів південних країн має кокосова, фі­нікова і віялова пальми. Віялова пальма у ботанічних садах Чорноморського узбережжя і в садово-парковому ландшафті використовується набагато час­тіше за інших.

3-тя група

Юка — уродженка пустель півдня Північної Америки. У неї довге вузьке шкірясте листя, зібране в широкі розетки на невисоких стволах. При цвітінні утворює на довгому квітконосі пишну кисть білих квітів, що за формою нага­дують конвалії. Листя розходиться вгору, найчастіше віялом, і нагадують го­стрі списи. Тому індійці Мексики часто використовують юку як живопліт. Де­ревина ствола юки йде на виготовлення газетного паперу, з коренів отримують крохмаль. Мексиканці використовують юку при укусі змій: гострий кінець листа вганяють у ранку, що викликає сильну кровотечу, разом із кров’ю вихо­дить отрута.

4-та група

Суничник дрібноплодий — красиве вічнозелене дерево. Назву дерево діс­тало із-за деякої схожості плодів, які ростуть на рихлих звисаючих кистях, з ягодами суниці. Ці плоди їстівні, з них варять варення, виготовляють вино. Улітку дерево скидає кору. Листя тримається один рік і обпадає разом з корою. Якщо стоїть сильна посуха, то листя залишається на дереві ще на рік.

2.  Робота в групах: складання правил поведінки в природі

— Ми вже неодноразово переконувалися в тому, що життя — найчарівніше диво. Але диво це — природне, і виникло воно природним шляхом. Ми з вами — родичі не тільки з усіма людьми, а й з тваринами, рослинами.

Повітря, вода, земля, рослини, тварини — все, без чого неможливе життя людини — руйнується самою ж людиною.

Ми часто чуємо, що «природу слід охороняти», особливо наше українське різноманіття. Ми звикли до цього заклику, і навіть не замислюємося над його значенням. Нещодавно до школи надійшов лист, який адресований вам, тре­тьокласники. І для нас він став справжньою несподіванкою.

— Послухайте листа, адже він адресований вам.

ЛИСТ ДО ЛЮДИНИ ВІД РОСЛИННОГО І ТВАРИННОГО СВІТУ

Людино! Розумна істото!

До тебе звертаємось ми,

Бо гинемо, гинемо, гинем!

Вудь ласка, ти нас захисти!

Хай будуть в нас цілі дерева,

Рослини, тварини, пташки!

Вудь ласка, ти нас захисти!

Людино! Людино! Людино!

Ми просимо: нас бережи!

Нехай твої діти і внуки

Побачать не навпаки —

Землі пророслі і луки,

Озера глибокі, річки,

Бо ти, хоч розумна істота,

Втручаєшся в нас невпопад.

— Як треба поводитися в природі, щоб не завдати шкоди рослинам і тва­ринам?

Кожна група складає свої гасла.

Орієнтовні гасла:

• Не топчіть, не зривайте трав’янистих рослин — без них збідніє природа, утратять свою привабливість луки, гори, ліси.

• Не знищуйте неїстівних грибів,— вони можуть бути ліками для тварин.

• Не ламайте гілок та кущів. Не пошкоджуйте кору: в свіжу ранку часто по­трапляють шкідливі мікроорганізми, і дерево хворіє.

• Не ловіть комах, не руйнуйте мурашників.

• Не займайте пташиних гнізд, бо птахи можуть покинути їх назавжди.

• Не галасуйте в лісі.

• Не залишайте після себе сміття.

• Багаття розпалюйте лише у спеціальних місцях.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що таке ботанічний сад? (Ботанічний сад — це живий музей для усіх, хто цікавиться життям рослин.)

— Які рослини ми можемо там побачити?

— Чому необхідно оберігати природу?

— Для чого створено Червону книгу України?

— Якої шкоди завдають люди рослинам і тваринам?

— Який наш обов’язок?

— Наш обов’язок — зберегти на Землі повітря і водойми чистими, ґрунти — родючими, рослини — зеленими, а тварин — живими!

VII.       ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 130-134, опрацювати статті, рубрики «Запитання і завдання від матінки природи. Дослідіть, які рослини і тварини нашої  місцевості занесені до Червоної книги України.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

ТЕМА. ПРИГОДА З ДРУЗЯМИ-ДОСЛІДНИКАМИ. ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКА. ОЛЕГ БУЦЕНЬ «НАШЕ ВІДКРИТТЯ»

Мета: розширювати і поглиблювати уявлення учнів про цікаве та незвичайне у при­роді; удосконалювати навички правильного і виразного читання, вміння аналізу­вати твір; учити оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати спостережливість, фантазію, дослідницькі навички; виховувати любов до природи.

Обладнання: портрет Олега Буценя, картки з тестовими завданнями, мультимедійний проектор,  малюнок мурашки.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Стали , дітки, всі рівненько.

Посміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли

Працювати почали.

— А працювати ми сьогодні будемо під девізом.

Слухай – уважно.

Виконуй – чітко.

Працюй – старанно.

Запам’ятовуй – міцно

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.       Гра «Закінчи чистомовку»

— Жодна людина на може гарно читати, якщо в неї слабкі легені та очі. Перевіримо готовність наших органів. Почнемо урок із мовленнєвої розминки.

— Повторіть рядки чистомовки, доповнюючи словами (римами).

Да – да – да – стоїть у глечику (вода).

Ди – ди – ди – дай напитися (води).

Жа – жа – жа – ми знайшли в лісі (вужа).

Жи – жи – жи – ти мені (допоможи).

2. Конкурс скоромовників.

— Прочитайте  скоромовку  3 рази, прискорюючи темп: повільно, швидко, дуже швидко; з питальною інтонацією.   

• Великі мурахи грали у шахи,

  А маленькі мурашки — у шашки.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і детально переказують опові­дання

В. Сухомлинського «Кінь утік» (с. 115—116).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

      ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Робота над загадкою.

— Відгадайте загадку.

• Стежиною, де лісу буйні шати,

Трудівничок  вертається до хати.

Його й не видно  від землі, малого,

А тягне — більш від себе від самого. (Мураха)

— Що ви знаєте про мурах?

2. Цікаво знати!

— У наших лісах живуть руді мурашки.  Їх помешкання — мурашник. Він особливий, його південний бік пологіший, ніж північний.

Від кожного мурашника в усі боки тягнуться ледь помітні стежки, якими мурашки виходять на пошуки їжі і будівельного матеріалу. Стежки ці пахучі. Як би далеко не забігала мурашка від дому, завжди вернеться. Хоч погано ба­чить і зовсім не чує.

Мурашки трудяться спільно, допомагаючи одна одній. Одна може тягти комаху в кілька разів більшу за себе. Жителі мурашника можуть знищити 20 мільйонів шкідливих комах.

Де є гніздо рудих лісових мурашок — навколишня ділянка лісу лишається неушкодженою шкідниками. Лісових мурах називають «санітарами лісу». Тому мурашники треба охороняти.

— Сьогодні ми більше дізнаємося про цих дивовижних комах.

Письменник Олег Буцень доповнить ваші знання про життя мурашок. Ми

працюватимемо над його чудовим твором «Наші відкриття».

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.       Біографічна довідка про письменника.

— Олег Буцень народився 4 березня 1923 року в Києві в сім'ї службовця.. Дитинство його проходило в цікавих і веселих роз­вагах та походах. Ще з дитинства писав вірші. А потім почав писати опо­відання і казки.

         

      Письменник любив ділитися з друзями своїми планами, спостереженнями. «Знаєте, — розказував він, — був нещодавно в лісі. Лежу під сосною, на небо дивлюся, замислився. Раптом: кап, кап... Що за дивина? Небо як вимите, ані хмаринки. А тут дощ! Приглядаюся — аж то мурахи капають! Поспішають, бач, до хати, поки сонце не сіло. Без парашутів стрибають. Напишу...» І написав оповідання «Наше відкриття», з яким ми сьогодні познайомимося.

     З його творами ви можете озна­йомитись у збірках, що є в нашій бібліотеці: «Ластівка», «Пролісок», «Жу­равлик». Помер після важкої хвороби 11 жовтня 1966 року.

2. Гра «Передбачення». Робота над заголовком

— Прочитайте заголовок оповідання.

— Як ви вважаєте, хто може зробити відкриття? Про яке відкриття може йтися в цьому творі?

3. Опрацювання оповідання Олега Буценя «Наше відкриття» (с. 117-121)

1) Словникова робота. Вправа «Прочитай правильно».

— Прочитайте виразно , правильно слова перед текстом. Поясніть їх значення.

Полу΄деник — прийом їжі після обіду орієнтовно о 16:00 - 16:30.

Нашорошив — наставив вуха, приготувався слухати.

Навколішки — стали на коліна.

Закляк — завмер.

2) Читання вчителем та учнями (комбіноване).

— Про кого зробили хлопці відкриття?

Фізкультхвилинка

3) Перевірка первинного сприйняття оповідання.

Тестування

1. Де відпочивали діти?

а) в таборі;        б) біля річки;        в) у селі в бабусі.

2. Куди подалися хлопці?

а)  по горіхи;     б) рибалити;        в) грати у футбол.

3. Що вони побачили?

а) гадюку;         б) мурашник;        в) великі хмари.

4. Які відкриття вони зробили?

а) мурахи  розмовляють;   б) вродили великі горіхи;   в) багатоповерховий мурашник.

5. Чому свербіло тіло у хлопчиків?

а) від кропиви;   б) від укусів  мурашок;  в) від сонячних опіків.

Відповіді:     1) а.     2) а.     3) б.      4) а.      5)  б. 

4) Вибіркове читання.

— Про що мріяли хлопчики?

— Знайдіть і прочитайте опис мурашника.

— Прочитайте роздуми Максимка про мурашину мову.

5) Читання оповідання за особами.

— Що в цьому оповіданні видається вам смішним, а що повчальним, несподіваним?

5. Робота в  парі.

— Поставте один одному запитання за прочитаним.

6. Робота за ілюстрацією.

— Який уривок із тексту проілюстровано? Які почуття передано у виразах облич хлопчиків?

7. Характеристика дійових осіб. Робота над головною думкою твору.

— Якими ви уявили хлопчиків? Які риси характеру вони проявили?

— Чи любили хлопчики природу?

— Проаналізуйте мову дійових осіб. Як вона їх характеризує?

— Яка мета  твору?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра  «Закінчи речення»

• Прочитане оповідання спонукає мене …

• Найцікавіші завдання на уроці …

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 117-121, виразно читати оповідання за особами (1 група).

Поділити оповідання на частини , скласти план, підготувати за ним стислий пе­реказ змісту оповідання   (2 група) 

МАТЕМАТИКА, 3 клас

Тема. Множення на 1  і 0. Розв’язування задач на дві і три дії.

Мета: вчити застосовувати в обчисленнях властивості множення на 1 і одиниці на чис­ло, множення на нуль, нуля на число; вдосконалювати обчислювальні навички,  вміння розв'язувати складені задачі на 2-3 дії, що є комбінацією вивчених видів простих задач; розвивати увагу, пам'ять; виховувати інтерес до математики.

Обладнання: мультимедійний проектор, картки для індивідуального опитування.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Пролунав дзвінок –

Починаємо урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім третім класі

Діти – просто мо-ло-дці!

— Девіз нашого уроку:

Думаємо колективно,

Працюємо оперативно,

Сперечаємося доказово –

Це для всіх обов’язково.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

— Поясніть, як виконали обчислення у завданні 728 (с.113).

   342        336        570           269

+195      +277      +375        + 442

   537        613       945            711

— Зачитайте розв’язання задачі 729  :  45 : ( 24 : 3 + 1) = 5 деталей.

— Хто склав обернену задачу до завдання 729 , у якій потрібно знайти число 45?

2. Математичний диктант

• Різниця двох чисел 52. Зменшуване 252. Знайдіть від’ємник.

• Запишіть число, у якому 6 сот. 2 дес. 1 од.

• Суму чисел 530 і 230  зменшіть на 360.

• Скільки всього десятків у числі 291?

• Периметр рівностороннього трикутника дорівнює 21 см. Чому дорівнює одна сторона трикутника?

Відповіді: 200; 621; 400; 29; 7 см.

3. Гра   «Зайве число»

57   58   59   50  13   52   53

4  8  12   14   16  20  24

8  16   24   32   40   42

4. Гра «Учитель»

— Знайдіть помилки, повідомте правильну відповідь.

6 + 6 + 6 + 7 = 4 · 6              1 + 1 + 1 + 1 + 1= 4

40 + 0 = 0                         0 + 0 = 10

3 · 9 = 9 · 3                          90 – 0 = 9

4 + 4 + 4 = 4 · 3                   0 – 0 = 0

5. Хвилинка каліграфії.

— Повторимо написання цифр 1 та 0.

Напишіть рядок трицифрових чисел  цифрами   1,   0.

Цифри можуть повторюватися.

Наприклад:   100,   111, …      та  ін.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми повторимо властивості множення на 1 і одиниці на число, множення на нуль, нуля на число.

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Заміна додавання множенням (с. 116, завдання 730)

— Чому не можна замінити 0 + 1 + 0;    61 + 16;    7 + 7+7 – 7 ?

— Що означає у виразі 5 · 4 число 5; число 4?

2. Гра «Поміркуй!» (с. 116, завдання 731)

— Які вирази не можна замінити сумою?

— Якими правилами користуємося при множенні на 0 і на 11

 (При мно­женні будь-якого числа на нуль у добутку отримуємо нуль. При множенні будь-якого числа на 1 в добутку отримуємо це саме число.)

3. Усні обчислення (робота з підручником: с. 116, завдання 732)

4. Робота над задачею (с. 116, завдання 734)

— Що треба знати, щоб відповісти на питання задачі?

— Якою арифметичною дією відповімо на питання задачі?

— Чи можна відразу відповісти на питання задачі?

— Що треба знати, щоб про це дізнатися?

— Що треба знати, щоб знайти масу ящика гранатів?

— Якою арифметичною дією відповімо на це питання?

— Чи зможемо ми тепер відповісти на головне питання задачі?

— Складіть план розв’язання задачі.

1) Першою дією дізнаємося про масу ящика гранатів.

2) Другою дією дізнаємося про масу ящика винограду.

3) Третьою дією дізнаємося про масу винограду.

— Розв’язання запишіть , будь ласка, самостійно у зошити.

— Звірте свої записи з дошкою.

Розв’язання

1) 40 : 5 = 8 (кг) — маса ящика гранатів.

2) 8 + 1 = 9 (кг) — маса ящика винограду.

3) 9 · 7 = 63 (кг).

Або: (40 : 5 + 1) · 7 = 63 (кг)

Відповідь: 63 кг маса винограду.

5. Самостійне розв'язування задачі (с. 176, завдання 735)

— Поясніть, що означає кожне число в  задачі .

— Складіть план її розв’язання.

1) Першою дією дізнаємося, скільки років може рости береза.

2) Другою дією дізнаємося, скільки років може рости верба.

3) Третьою дією дізнаємося, що може рости довше — береза чи верба — і на скільки років, і відповімо на запитання задачі.

— Запишіть самостійно розв’язання задачі в зошити.

Розв’язання

1) 600 - 350 = 250 (р.)— може рости береза.

2) 600 : 6 = 100 (р.) — може рости верба.

3) 250 – 100 = 150 (р.)

Або: (600 - 350) - 600 : 6 = 150 (р.)

Відповідь: на 150 років може рости береза довше, ніж верба.

Фізкультхвилинка

V. РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ

1. Розв'язування логічних завдань . Робота в парах

«Скільки років дубу?» – запитали діти у лісника.
 «Підрахуйте самі»,- відповів він, усміхнувшись.

 Для цього додайте найменше двоцифрове число з найбільшим двоцифровим і найменшим трицифровим числами. Із одержаної суми відняти найбільше одноцифрове число – і одержите вік дуба».

Розв’язання
(10 + 99 + 100) – 9 = □ років

2. Задачі – жарти

• Брат з’їв 4 сливи, а сестра – на 2 сливи більше. Скільки слив з’їла бабуся?

• На груші росло 50 груш, а на вербі – на 15 груш менше. Скільки груш росло на вербі?

3. Пізнавальні завдання.

   Дятел 6 годин літав,

    Короїдів поїдав.

    Щогодини 8 їв.

    Скільки знищив шкідників?

   

4. Робота над геометричним матеріалом.

—  Порахуйте і запишіть, скільки на малюнку трикутників, чотирикутників, квадратів?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що отримаємо в добутку при множенні будь-якого числа на 1?

— Що отримаємо в добутку при множенні будь-якого числа на 0? Наведіть приклади.

— Чому дорівнюють вирази 1 · 7; 1 · 4; 5 · 1; 1 · а; 7 · 0;   4 · 1;   0 · 5;   а · 0?

Вправа «Мікрофон»

—  Які завдання викликали ускладнення?

—  Що вас найбільше зацікавило?

— Чи справдилися ваші очікування?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 117, виконати на вибір:  

І - № 737, № 738 - розв'язати вирази і задачу з буквеними даними ;

ІІ - № 737 , № 736 – розв'язати приклади і завдання  з логічним навантаженням.