https://drive.google.com/file/d/0B_ZjDMVLLsEgSnZMMHVmeDZpcjA/view
https://drive.google.com/file/d/0B6ceFkfx2PKSbkIweU5uTUpaTzg/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/0B_ZjDMVLLsEgR181YTVySzVzOUk/view
https://drive.google.com/file/d/0B6ceFkfx2PKSZS1Ra2ZlMkdRRHM/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/0B_ZjDMVLLsEgM2J0NTl3eGJ6OG8/view
https://drive.google.com/file/d/0B6ceFkfx2PKSTm9jd1o2aDlmSmc/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/0B6ceFkfx2PKScTNJcTJyLUlOcFk/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/0B6ceFkfx2PKSdEFNcW1mOVQ0RTQ/view?usp=
https://drive.google.com/file/d/0B6ceFkfx2PKSaGJYV3Vya2FMOXc/view?usp=sharing
25 способів дізнатися у дитини як у нього справи в школі, не питаючи,
як у нього справи в школі
1. Що найкраще з того, що сталося з тобою сьогодні в школі? Що найгірше з того, що сталося з тобою сьогодні в школі?
2. Скажи мені, що тебе сьогодні змусило сміятися?
3. Якби ти міг вибрати, з ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би точно не хотів сидіти? Чому?
4. Розкажи мені про саме класне місце в школі.
5. Яке саме дивне слово, яке ти почув сьогодні? Або, можливо, хтось щось дивне тобі сказав?
6. Якби ми запросили сьогодні твого вчителя до нас в гості, що б він мені розповів про тебе, як думаєш?
7. Кому ти сьогодні допоміг?
8. Чи може, хтось тобі сьогодні допоміг?
9. Розкажи мені, що нового ти дізнався сьогодні?
10. Чи був момент, коли ти відчував себе найщасливішою сьогодні?
11. Чи було тобі сьогодні дуже нудно?
12. Якби інопланетяни прилетіли в ваш клас і забрали когось із учнів, кого б ти хотів, щоб вони забрали?
13. З ким би ти хотів пограти на перерві з тих, з ким ти ще ніколи не грав?
14. Розкажи мені про щось хороше, що сталося з тобою сьогодні.
15. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?
16. Про що б ти ще більше хотів дізнатися в школі?
17. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?
18. З ким би ти в своєму класі міг вести себе краще?
19. Де ти найчастіше граєш на перервах?
20. Хто найсмішніший учень у вашому класі? Чому він такий смішний?
21. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше сподобалося?
22. Якби завтра ти став учителем, що б ти зробив?
23. Як ти думаєш, може, хтось із вашого класу повинен піти зі школи?
24. Скажи мені про трьох різних ситуаціях, коли ти використовував олівець сьогодні в школі.
25. Якби ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?
Батьківські збори
ЯК ВПЛИВАЄ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДИТИНИ НА ЇЇ
ЗДОРОВ'Я ТА НАВЧАННЯ
Мета: ознайомити батьків із
деякими причинами хвороб дітей, пов'язаних з емоційним станом і
перевантаженням; формувати в батьків розуміння
необхідності усунення в дитини негативних емоційних станів для
успішної навчальної діяльності.
Хід зборів
Виступ учителя
Шановні
батьки!
Чи
замислювалися ви над тим, що таке шкільна депресія? Зрідка можна чути таке: «Він
зовсім не хоче ходити до школи.
Переконання й домовленості його дратують, він може навіть заплакати, але знову
слухняно йде».
Смуток
і пригніченість 7—10-річного учня можуть доповнюватися поганим сном і втратою
апетиту, «незрозумілим» підвищенням температури,
частими простудами або болями в животі… При цьому на канікулах або, хворіючи
вдома, малюк знову
стає веселим і бадьорим. Не кваптеся звинувачувати його в «брехні» або
«капризах» — ймовірно, у вашого сина (або дочки) розвивається стан гострого емоційного
неблагополуччя, яке
фахівці називають шкільною депресією.
Депресія
виникає як відповідь організму на ситуацію, з якою дитина не може впоратися. Тому
будь-який тиск на неї не лише марний,
але й може підсилити розлад, що починається. І, навпаки, зменшення навчального
навантаження нерідко допомагає повернутися
до нормального емоційного стану.
Але
перш ніж приймати рішення, постарайтеся зрозуміти, що саме гнітить дитину.
Поспостерігайте за нею, запитайте про
те, що їй подобається й не подобається в школі, про те, що б вона зробила, якби мала чарівну
паличку… Можливо, її відчуття безвиході викликане відчуттям самотності або
конфліктами з однокласниками — тоді вчіть дитину налагоджувати стосунки з
однолітками: знаходити спільні інтереси, домовлятися, обстоювати свої права.
Учень
може страждати й від надмірної вимогливості батьків — дайте йому можливість
розслабитися, дозволяйте інколи помилятися.
Часто молодших школярів емоційно пригнічують крик та образливі вислови вчителя,
навіть якщо той звертається до когось іншого. У цьому разі підтримайте дитину,
розділіть із
нею її почуття.
АГРЕСИВНА ДИТИНА: ЩО РОБИТИ?
Чи
замислювалися ви коли-небудь над тим, чому наші діти часом бувають агресивними?
То чіпляється до молодшої сестрички чи братика вдома, то у дворі з кимось
поб’ється…
Причина
дитячої агресії ховається саме в нас, батьках. Ми рідко приховуємо свої емоції. Ми
критикуємо дітей за їхню
найменшу провину, часом навіть кричимо. Іноді саме на дітях зганяємо злість,
роздратування, подеколи навіть доходить до рукоприкладства, а потім самі ж таки потерпаємо
від докорів сумління, усвідомивши свою помилку. А як часто дитина чує від нас слова «ні», «не
можна»?! Слід сказати, що іноді ми встановлюємо
якісь заборони тільки заради свого спокою, а не тому, що це небезпечно для дитини
чи людей, які її оточують. Багато
поривів дитини ми просто пригнічуємо. І звісно, малсердиться, нервує, злиться.
Так, ми маємо
свої мотиви та пояснення нашої з вами поведінки (робота, дім, проблеми…), але, поклавши руку на серце, дізнаємось,
що саме ми винні в тому, що
наші діти, як то кажуть, «кидаються на людей».
Виховання
дитини потребує ювелірної роботи. Дитина, як губка, вбирає все, а потім викидає
накопичене. Малюки вчаться всього у нас, у дорослих. Наша найменша помилка
травмує дитячу
психіку.
Дитина
розвивається, в її організмі протікають процеси, які впливають на поведінку, особливо в
підлітковому періоді. Тим часом
із дитячою агресією слід боротися на початковій стадії, бо потім упоратися з нею буде
значно важче.
Для
того щоб заспокоїти агресивну дитину, потрібно приділяти їй якнайбільше уваги
та з’ясовувати, що її непокоїть. Іноді дитину достатньо нагодувати, напоїти чи вкласти
спати, і вона знову буде задоволеною та спокійною. Часом приступи гніву в дитини проявляються тоді, коли її
позбавляють якогось цікавого предмета, хоча це роблять для того, щоб убезпечити
її від небезпеки.
У цьому разі малюка можна відволікти якимось іншим заняттям, погратися з ним чи
сконцентрувати його увагу
на
іншому цікавому предметі.
Після
5 років гра, як правило, не допомагає. Ефективними є лише розмови з дитиною, до того ж
тільки наодинці, щоб вона не почувалася приниженою. Спілкування з дитиною,
засноване на довірі,— це те, чого слід домагатися. Не
зачіпаючи особистості дитини, потрібно вказати на її
помилки,
а якщо знадобиться, то переконати вибачитися перед тим, кого вона образила. Ви
також можете пояснити їй, що
емоціями та злістю можна й потрібно керувати. Хтось, напевно, скаже:
«Теоретично все можливо, а в житті все інакше».
Це,
звісно, так, але якщо ваша дитина вам довіряє і ви часто розмовляєте з нею про її життя, то
можна отримати непогані результати.
Запропонуйте їй кілька методів для зняття напруги. Наприклад, під час напливу
злості якнайглибше вдихнути й
відволікти свій гнів чимось іншим або уявити супротивника в кумедній ситуації. Нехай спробує,
це іноді допомагає. Запишіть малюка до спортивної секції — нехай там витрачає свою енергію та виховує свою силу волі, або в художній
гурток (малювання, танці, ліплення, гончарне мистецтво). Прилучення дитини до
краси робить її більш чутливою та добрішою. Найважче боротися з підлітковою
агресією. Особливо, коли ця агресія пов’язана із сімейною обстановкою. Якщо в
родині недостатньо любові та
взаєморозуміння, дитина «виносить» свою незадоволеність на вулицю. А іноді
причиною агресивної поведінки є надмірна суворість до неї. Дитина може стати
жорстокішою стосовно батьків через те, що від неї вимагають більше, ніж вона
може. І якщо приступ гніву не проявиться вдома, то вона виплесне свою агресію
на однолітків.
Занадто м’яке виховання,
розпещеність і вседозволеність також породжують у дитини агресію. Вона звикла
до того, що її бажання виконуються, тож, потрапивши в іншу обстановку, звісно,
відчуває дискомфорт і може озлитися. Висновок один: не можна занадто сильно
опікати й балувати дитину.
Слід згадати й про телебачення,
яке напхане сценами насилля та вбивства. Батьки не завжди можуть контролювати
перегляд дитиною програм і кінофільмів. А ігри на приставках і комп’ютері?
Убивати тварин і людей, досягти мети будь-якою ціною! Віртуальну реальність
дитина переносить на справжню.
Потрібно стежити за тим, що
дитина читає, чим захоплюється, що дивиться, у що грає, і ненав’язливо це
виправляти. У кожній родині свої стосунки, своя атмосфера. І якщо малюк зростає
в обстановці любові, взаєморозуміння, поваги, то він, звісно, ці якості
проявлятиме й до інших людей. Відвертий прояв любові з боку батьків навчає
дитину любити світ, людей, природу. Цілуйте дітей, обнімайте їх якнайчастіше,
гладьте по
голові,
пестіть, кажіть лагідні слова, хваліть, коли вони цього заслужили, і агресія
зникне з їхнього життя.
Підсумок зборів
Ми розглянули лише декілька
випадків «дивних», не відразу з’ясовних захворювань дітей у ситуаціях,
пов’язаних зі школою. Кожна з подібних ситуацій потребує уважного аналізу, в
якому мають бути задіяні лікар, психолог, педагог й обов’язково батьки. У більшості
випадків усе можна розумно пояснити й самій дитині. Так буде легше допомогти
їй.
Передумови успішної адаптації до школи
1. Розумова, інтелектуальна готовність.
У 6 років дитина повинна мати
елементарні знання про на вколишню дійсність, про простір, час, живу та неживу
приро ду. Вона повинна вміти узагальнювати, класифікувати, виділя ти головне,
другорядне. У малюка з'являється жага знань, ігри та розваги відходять на
другий план, посилюється допитливість (дитина ставить більше філософських
запитань або таких, що стосуються певних наук, ніж життєвих.) Дитина вже
цікавиться не лише кінцевим результатом виконаної роботи, але й способа ми її
виконання, уміє сама оцінювати свою роботу. Також у неї мають бути розвинені
довільна пам'ять і мовлення.
2. Емоційно-соціальна готовність.
Щоб успішно навчатися в школі, дитина має
бути готовою до ролі учня, який має свої права та обов'язки. Це вміння володіти собою й підкоряти свої бажання
необхідності (довільна поведінка) має
наслідком те, що дитина поступово втрачає свою
зворушливу безпосередність. Велике значення має вміння їм лагоджувати
контакт з однолітками, уміння поступатися й захищатися, підкорятися загальним
правилам і обстоювати своїй думку. У дитини повинна бути емоційна незалежність,
яка розвивається (або пригнічується) з
вашою допомогою. Готовою до шкільного
навчання вважають ту дитину, яку школа приваблює не лише зовнішнім боком
(зошити, підручники, красивий ранець), але
й можливістю отримати нові знання, знайти друзів.
Ознаки дезадаптації
Підвищена
стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність,
агресивність або, навпаки, надмці на сором'язливість, підвищена тривожність
(дитина грає підлабузника серед однолітків, обирає друзями старших дітей підлабузнюється до вихователів, учителів,
намагається їм догодити, надмірно ввічлива), низька самооцінка.
Можливі несприятливі наслідки
Небажання вчитися, відвідувати школу; низька успішність; проблеми у спілкуванні з однолітками;
закріплена висока тривожність у поєднанні з неадекватною самооцінкою; може
розвинутися невроз, який потрібно лікувати за допомогою психолога, психіатра.
Рівень
самооцінки можна виявити за допомогою тестів-малюнків: вони
інформативні як у дошкільному віці, так і в початковій школі.
Можна попросити намалювати людину, сім'ю, неіснуючу тварину. Ці методики поряд
з іншими показниками їопомагають оцінити соціальне благополуччя дитини, рівень
її самооцінки. Низька самооцінка — маленька
фігурка, розташована не посередині аркуша, а скраю, погано промальовані деталі або використання темних кольорів, штрихування. Про
адекватну самооцінку свідчить фігура, яка добре промальована, розташована в
центрі аркуша, добре промальовані частини одягу, досить довгі руки й ноги. Завищена самооцінка — занадто
велика фігура, сильно прикрашена, усі інші
фігури на малюнку здаються непомітними.
У
дошкільників наявність завищеної самооцінки є нормальним явищем.
Комментариев нет:
Отправить комментарий